Про ліцей

Історія Комунального закладу «Полково-Микитівський ліцей»

Земська школа почала будуватися в селі 1905 року. Підрядник з Росії через земство закупив будівельний матеріал для спорудження великої школи в селі Каплунівка. Потім вирішили побудувати дві школи, одну – в Каплунівці, другу – в Полковій Микитівці. Проект шкіл однаковий. Приміщення земської школи в Каплунівці збереглося до цього часу. Школа була побудована з дерева і обкладена червоною цеглою. В ній – 4 класні кімнати, дві з них перегороджені подвійними складними дверима, які при потребі розкривали, – і утворювалася зала для проведення різних шкільних заходів, канцелярія, приміщення для збереження наочних посібників. Одночасно зі школою був побудований житловий будинок для вчителів. Школа почала працювати в 1907 році. Вона мала два класи по 2 роки навчання в кожному класі. Програма початкової школи була досить обмеженою. Крім обов’язкового викладання Закону Божого та церковного співу, вводилося навчання грамоти та чотирьох дій арифметики, відомості з географії, малювання. Кращі учні одержували Почесну грамоту і Євангеліє. В школі навчалися переважно хлопці, дівчат було мало, та і ті навчалися 1, 2 роки. У 1912 році в селі відкрилося вище початкове училище. Події першої світової війни, революції та громадянської війни негативно позначилися на розвитку освіти: навчальні заклади були закриті, збільшилася кількість безграмотних людей. У липні 1920 року в селі відновило роботу вище початкове училище, в якому 3 вчителі навчали 150 дітей, 1 однокласне чотирьохрічне училище – з 4 учителями і 200 учнями. В 1920 році була утворена шевська (чоботарська) реміснича школа, де в 1922 році навчалося 88 чоловік. У 1024 році школи були переведені на бюджетне утримання. Дітей у селі було багато, віддаленість окремих районів від центру велика, тому в районі Ревівки була відкрита початкова школа, яка функціонувала до 1956 року. З 1933 року почалася робота по переходу до обов’язкової семирічної освіти. В 1934 році закінчила Полковомикитівську семирічку Татарчук Галина Антонівна. З 1934 по 1937 роки вона навчалася в Охтирському педтехнікумі. Починала педагогічну діяльність у Крисино, Кленовому. Весною 1944 року повернулася в рідне село. З 1944 по 1973 працювала вчителем початкових класів у Полковій Микитівці. За успіхи у навчанні і вихованні підростаючого покоління в 1963 році їй було присвоєно звання Заслуженого вчителя України. Мирне життя було перерване нападом фашистської Німеччини на Радянський Союз. 10 жовтня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Під час окупації заняття в школі майже не проводились. Після війни у селі було багато дітей, навчання проводили в дві зміни. Це створювало незручності в навчально-виховному процесі. У 1965 році було вирішено в селі побудувати нову школу на 240 учнівських місць, яку відкрито в 1967 році.